Як бійці 1 ОЦ БпС розчищають шлях для ударів по нафті й знищують операторів "Шахедів"? Чи не кожного дня в Росії палають НПЗ, оборонні підприємства та логістичні вузли. В медіа часто пишуть про операторів далекобійних дронів, які завдають більшу частину уражень, але рідко про тих, хто знищує на їхньому шляху російську ППО та радари. Як Сили безпілотних систем системно знищують російські радари та ППО? Розповідаємо : 1. Брянська область РФ, один з ключових напрямків прольоту українських діпстрайків, тривалий час була дуже складною ділянкою маршруту для українських глибинних повітряних ударів. Російська мережа радарів виявляла будь-які далекобійні дрони на ранніх етапах. Крім того, через цей район окупанти запускають "Шахеди" по Україні. 2. Саме в цьому районі працювали бійці 1 Окремого центру СБС. Головною ціллю для українських військових стали російські малогабаритні радари системи контролю повітряного простору . Ці пристрої легко маскуються і розгортаються на цивільних чи військових об'єктах. Саме завдяки їм росіяни створили суцільне радіолокаційне поле на низьких висотах. 3. Для нейтралізації цієї мережі радарів 1 Окремий центр СБС задіяв лише одну ударну групу "Роні", що складається з 6 бійців . За кілька місяців українські оператори дронів знищили близько 20 радарів СКВП. 4. Результат: мінімальними ресурсами СБС створили та утримують повітряний коридор у Брянській області . Росіяни на тривалий час втратили контроль над небом на цьому напрямку, що дозволило українським дронам Deep Strike пролітати у глибокий тил РФ. 5. Бійці підрозділу також системно працювали по Донецькому аеропорту (ДАП), який росіяни ще у 2024 році почали перетворювати на майданчик для запуску "Шахедів". Близько пів року тому 1 Окремий центр СБС розпочав операцію з планомірного виведення з ладу цього аеродромного хабу та взяття його під вогневий контроль безпілотниками. 6. На початку червня цього року військові центру оголосили про взяття Донецького аеропорту під вогневий контроль : російська техніка та логістика на цій ділянці перебувають під постійними ударами, тому противник не може безпечно пересуватися летовищем. 7. Попри атаки БПЛА та авіаудари Повітряних сил, ворог продовжує будувати склади для ударних безпілотників і позиції для запуску реактивних дронів "Герань-3". Утім, операції з послідовного знищення інфраструктури вже плануються та реалізуються на інших ворожих дронопортах.
УПУП. Кляті питання
Офіційний канал інтернет-видання "Українська правда"
Співпраця та зворотній зв'язок: @fedor_popadiuk
Реклама: https://telegra.ph/Reklama-na-UP-Klyat%D1%96-pitannya-01-28
Чат каналу: https://t.me/ukr_pravda_chat
Поставити питання: @UkrPravdaQuestionsBot
КатегорияOtherЯзыкRUДобавлен06 июл. 2026 г.КачествоПроверен
Подписчики18.2K
Сред. просмотры249.9K
ERR24.7%
Цена-- RUB
Цена / подписчик--
Цена / просмотр--
Метрики обновлены: 06 июл. 2026 г.
Последние посты
Удар за ударом. Як "Нова пошта" виживає під обстрілами? Росіяни систематично б'ють по логістичних вузлах "Нової пошти". У ніч на 15 червня вони поцілили в найбільший інноваційний сортувальний термінал компанії в Києві. Під удар росіян вночі 2 липня потрапив логістичний центр на Оболоні, а вдень був атакований термінал у Запоріжжі. Як постійні обстріли вплинули на операційну складову бізнесу? Розповідаємо : 1. Київський інноваційний термінал (КІТ) "Нової пошти" був найбільшим технологічним сортувальним центром в Україні. Першу його чергу компанія відкрила у 2018 році, другу – на початку 2021 року, удвічі збільшивши його потужність ( до 50 тис. посилок на годину ). 2. У будівництво другої черги та його обладнання "Нова пошта" інвестувала близько 14 млн євро. Після введення другої черги комплекс розширили до 24 тис. кв. м. Для порівняння: у 2024 році Укрпошта запустила свій перший автоматизований сортувальний термінал, який може обробляти до 18 тис. посилок на годину. 3. КІТ "Нової пошти" оснащений обладнанням, яке автоматично зчитує штрих-коди, визначає напрямок доставки та відправляє на відповідну лінію. Крім того, на початку 2025-го на даху КІТ компанія побудувала електростанцію потужністю 1 МВт, у яку інвестувала 14 млн грн. 4. Внаслідок атаки знищена частина будівлі термінала, сортувальне обладнання та частина вантажів, що перебували на території об'єкта. Попри значні руйнування та удари трьох балістичних ракет, компанії вдалося уникнути зупинки логістики . 5. За попередніми оцінками, було пошкоджено близько 10 тис. посилок . "Нова пошта" почала здійснювати компенсацію за втрачені відправлення відповідно до оголошеної вартості. 6. Загальна сума компенсацій клієнтам за пошкоджені або знищені відправлення з 2022 року перевищила 147 млн грн. Вартість відновлення майна, яке було пошкоджене чи зруйноване в результаті російської агресії, перевищує 1 млрд грн , повідомили ЕП в "Новій пошті". 7. Компанія генерує достатній дохід, щоб тримати удар. У 2021 році доходи компанії становили 20,8 млрд грн і з тих пір щорічно зростали. Найбільший стрибок компанія продемонструвала у 2023 році, коли дохід збільшився майже на 54%. У 2025 році дохід "Нової пошти" становив 54,2 млрд грн, а чистий прибуток – 2,6 млрд грн.
Як Зеленський відмовляє генералів від політики? У середині червня на одній із державних резиденцій біля Києва було несподівано людно. Стратегічна розмова Зеленського з топами влади звелася до трьох ключових питань: чи проводити вибори; якщо так, то коли; хто може стати учасниками потенційної виборчої кампанії. Що саме обговорювали і яких висновків дійшли? Якщо коротко: 1. Через наочний успіх Сил оборони почав змінюватися і рейтинг президента. Позитивна динаміка так сильно надихнула Зеленського, що під час зустрічі в резиденції команда всерйоз обговорювала можливість провести президентські вибори вже наприкінці осені цього року . 2. Але на шляху проведення такої спецоперації існують дві доволі габаритні проблеми. Йдеться про Залужного та Буданова . В озвученому на зустрічі опитуванні, зробленому на замовлення Банкової однією з українських соціологічних компаній, для президента склалась позитивна динаміка першого туру. Зеленський має начебто 34% підтримки (Залужний – 28%, Буданов – 12%). 3. Але от моделювання другого туру навіть у цій соціології виглядало для чинного глави держави не так райдужно. У парі з Залужним президент поки програє – приблизно 32% проти 37%. Але динаміка на користь Зеленського, він постійно додає. Проти Буданова Зеленський поки що перемагає, але лише в межах статистичної похибки – приблизно 34% проти 32%. 4. Усередині владної команди існує впливова група на чолі з Арахамією та іншими, яка вважає оптимальним сценарій, за якого Зеленський переобирається на другий президентський строк, а Буданов, скажімо, очолює Раду. Мовляв, важливо, щоб Зеленський міг із західних партнерів вибивати ті ресурси, які вони йому обіцяли. 5. Втім, кілька співрозмовників УП стверджують: Буданов уникає будь-яких прямих відповідей на питання щодо політичних перспектив. Він не каже "так", але й не каже "ні". Відмовлятися від власних політичних перспектив на користь Зеленського Буданов міг би лише в тому разі, якщо аналогічне рішення ухвалив би й Залужний. 6. У розмові з Залужним Зеленський сказав, що ситуація на фронті останнім часом розвивається позитивно, суспільство залишається достатньо консолідованим, а тому з'явилося вікно можливостей для проведення виборів. Однак головне завдання – провести їх так, щоб країна не отримала нового внутрішнього розколу . 7. Врешті президент поставив Залужному пряме запитання: "Якщо вибори відбудуться восени, чи будете ви балотуватися?". І, за словами співрозмовників УП, отримав однозначну відповідь: " Так. Буду ". 8. Невдовзі до Залужного, поки він був у Києві, відрядили Умєрова і Арахамію. Відповідь Залужного не змінилась. Після цього навіть у найдосвідченіших переговорників Банкової аргументи закінчилися. Але на прощання вони таки попросили у Залужного: "Брат, але ти подумай ще раз".
Що нам розповів колишній міністр закордонних справ Вадим Пристайко? В новому інтерв'ю УП колишній міністр закордонних справ пояснює, чому повернення до "стамбульських домовленостей" є небезпекою для України, згадує персональні уроки "мінських угод", а також прогнозує, коли Путіну доведеться ухвалювати болючі рішення щодо подальшого перебігу війни. Всі подробиці – у відео , а ось – дуже коротко: Про цілі Путіна: Наразі політично він уже досяг того, що хотів. Путін ЗАЕС забрав, воду в Крим і сухопутний коридор забезпечив. А далі йому треба буде захищати окуповані території, які він сам собі записав у Конституцію. Тому приблизно десь у кінці літа наступить той момент, коли йому треба буде ухвалювати рішення, що робити далі. Про те, чи Зеленський і Путін узагалі здатні про щось домовитися: Все буде нормально. Якщо ми дійдемо до моменту, коли треба буде реально вести переговори, особистий фактор – це останнє, що буде заважати лідерам сісти і домовитися. (…) Коли ситуація на фронті або економічні питання, або політична ситуація складуться таким чином, що всім стане зрозуміло, що ресурси вичерпалися і більше вести війну безсенсово – все складеться, побачите. Про те, на які компроміси Москва реально може піти: Я думаю, що вони скоро підуть на всі компроміси. Дійсно, боляче для них Луганськ, Донецьк, важко усвідомити, яким чином буде виковирюватися із Конституції Запорізька і Херсонська області, але нічого неможливого в такій ієрархічній диктаторській системі, як у Росії, немає. Про те, як російський народ може сприйняти підписання мирної угоди: На відміну від нас, вони можуть зупинитися без особливих політичних втрат для себе в будь-який момент. Путіну треба тільки прийняти рішення. (…) Він тільки вірить чомусь, що йому вдасться без всяких компромісів перемогти нас. Але цього не відбувається, тому він має це рано чи пізно усвідомити. Я підозрюю, що це усвідомлення буде в кінці цього літа. Про наступне вікно можливих переговорів: Я думаю, що точно вікно переговорів – це осінь. І якщо воно буде невдалим, то тоді, напевно, весна. Тому що радикально нічого не зміниться. Росіяни очікують довибори в американців – ну, окей, ну, довибори, з'явиться більше демократів. І що? Про те, чи можуть відбутися докорінні зміни у перебігу війни: У нас вибори не відбуваються, тому розраховувати на зміну внутрішньо-політичної ситуації в Україні немає сенсу, нових видів зброї не з'являється, і ми будемо випускати ще більше й більше дронів. Технологічний скачок уже завершився. І далі ця війна вже не побачить радикальних змін. Якщо вони цього ще не зрозуміли, хтось мав би прибігти в Кремль, постукати в двері і сказати: "Царю, щось результат ніякий. Можемо продовжити сточувати наших ваньків, але результату не буде".
Що отримала Україна від "сімки" в Ев'яні і як змінив позицію Трамп? Рік тому саміт G7 завершився без спільної позиції щодо України після того, як Трамп поїхав достроково. В Ев'яні він залишився до кінця і двічі зустрічався з Зеленським. Чого варто очікувати Україні за підсумками саміту і чи виконають країни G7 свої обіцянки? Розповідаємо : 1. Декларація G7 містить більше, ніж ритуальні формулювання. Крім збільшення постачання засобів ППО, додаткових систем і перехоплювачів та далекобійних озброєнь зазначено про готовність розглянути надання ліцензій, які дозволили б Україні розширити власне військове виробництво. 2. Документ обіцяє подальшу підтримку енергетичної стійкості України напередодні наступної зими та посилення тиску на російську воєнну економіку. 3. Аргумент Макрона полягав у тому, що G7 нарешті прийняла реальність, про яку Київ говорить уже місяцями: Росія не веде серйозних переговорів, бо вважає, що час досі грає на її боці. Трамп, за словами французького президента, тепер поділяє цю оцінку. 4. Франція не домоглася американського переходу на європейське стратегічне мислення. Вона отримала дещо більш негайне: підпис США під текстом, який визначає Росію як проблему, Україну – як партнера, якого варто озброювати, а тиск на Москву – як незавершену справу. 5. Декларація саміту G7 пропонує політичний напрям, а не операційні деталі. Для країни, яка стикається з черговим сезоном російських ракетних і дронових атак, ця різниця є суттєвою. Україна має стати частиною промислової бази, що виробляє озброєння, яке знадобиться і самій Європі. Ев'ян визнав цю можливість. Але не закріпив її. 6. На що дивитися після Ев'яна? Перший тест – ППО. Другий – оголошення про ліцензії мають перетворитися на контракти, передачу технологій і виробництво. Третій – санкції. Чергового пакета обмежень буде недостатньо, якщо виконання залишатиметься вибірковим. 7. І нарешті – сам Вашингтон. Франція досягла успіху в тому, щоб утримати США в коаліції. Складніше завдання – зробити безпеку України менш залежною від цього зв’язку.