(2000) Escaflowne ( エスカフローネ ) dir. Kazuki Akane Для мене досі дивно, що сьогодні такі анімаційні фільми — це вже втрачене мистецтво. І я думаю, що справа не лише в неймовірних аналогових якостях целулоїдної анімації, а ще й у тому, що аніме більше так не звучить, не рухається і не відчувається. Повнометражний Escaflowne — це альтернативне трактування більш романтичного оригінального серіалу , в якому учениця старшої школи Хітомі потрапляє до чарівного світу Ґаї. Там вона знайомиться з юним принцом Ваном і опиняється втягнутою в його прагнення об’єднати мешканців Ґаї для боротьби з імперією. Фільм загалом повторює зав’язку серіалу: Хітомі так само потрапляє до чарівного світу, але, на відміну від яскравого й більш позитивного шоу, повнометражка постає перед глядачем у значно брутальнішій і темнішій формі. Як то кажуть, make isekai dark again. Це більш гнітюча й жорстка інтерпретація того самого сюжету, де характери та образи персонажів перебувають у реверсі. Наприклад, у серіалі Ван більш відкритий і людяний принц. Тоді як фільм навпаки показує його жорстоким диким лицарем, готовим розірвати будь-кого, хто стане в нього на шляху. Насправді Escaflowne узагалі нічого не пояснює, а просто жбурляє глядача в абсолютно інший світ і пропонує проживати всі події наодинці із собою. І мені таке дуже подобається. Тож якщо вам не надто цікаво, як усе було в серіалі і чому фільм узагалі не зацікавлений у класичному наративі, а натомість робить акцент на образах і атмосфері — ця повнометражка для вас. Головна перевага — це фентезійний дизайн світу й музика Йоко Канно . Ох, як же тут усе красиво й загадково… Майже кожен кадр починає шалено будоражити мою фантазію, адже кількість візуальних ідей та образів тут просто зашкалює: індустріальні руїни, скам’янілості древніх істот у скелях, біомеханічний реалізм та важкі обладунки, магічні реліквії та мечі… Усе тут працює на відчуття стародавнього й далекого світу, що ніби зійшов зі сторінок готичних історій (художники, зверніть особливу увагу). Чого тільки варта ця планета з оком у небі на фоні другої Землі. Ну… тобто що це взагалі таке? Хто це вигадав? І чому це настільки круто? А яке тут фізичне світло й неймовірне відчуття оптики. Наче фільм знято на справжню камеру, але перед тобою все ще дуже стилізована анімація. Саме про це я й кажу: аніме більше так не звучить, не рухається і не відчувається. І я дуже за цим сумую. Одразу ж згадую оригінальний Ghost in the Shell , перші два фільми Patlabor , Spriggan , Vampire Hunter D: Bloodlust або Cowboy Bebop: Knockin' on Heaven's Door . Те, як там виглядає і відчувається світло в кадрі, наскільки деталізовані фони й те як самому фільму цікаво просто бути в моменті — це прям дуже красиво. Про AKIRA я, звісно ж, не забув, просто це вже занадто очевидний приклад. І повнометражний Escaflowne тут зовсім не відстає — фільм не міг виглядати краще. Це важке й романтизоване темне фентезі, створене в епоху переходу від традиційного анімаційного пайплайну до диджиталу. У фільмі використовувався цифровий композитинг, але без втрати кінематографічності й щільності зображення. І це мистецтво, яке досить швидко зникло. Авжеж, я люблю і серіальний Escaflowne , але для повнометражки в мене завжди буде окреме місце в сердечку. Навіть якщо вона втратила майже всі наративні переваги, які були в шоу. Про музику Йоко Канно я навряд чи скажу щось нове. Тут і чудові хорові партії, і етнічні мотиви, та й сам оркестр звучить прям могутньо. Вона справжня майстриня занурення в стародавні світи, і навіть прості сцени з її музикою я любив сильніше, ніж вони на те заслуговували. Неймовірний контроль емоцій глядача через звук — я таке люблю. Тому, так, Escaflowne дивний, але дуже привабливий твір. Тут емоційна подорож домінує над наративом: фільм депресивний, далекий і ніби не до кінця тут. Я б навіть сказав, що він агресивно тисне своїм важким вайбом і більш кліповим ставленням до сцен, залишаючи глядача з власними інтерпретаціями подій. Та
.....and Action!
КатегорияOtherЯзыкRUДобавлен06 июл. 2026 г.КачествоПроверен
Подписчики1.9K
Сред. просмотры2.7K
ERR143.3%
Цена-- RUB
Цена / подписчик--
Цена / просмотр--
Метрики обновлены: 06 июл. 2026 г.
Последние посты
А давайте цей допис стане для вас приводом поставити будь-які запитання щодо платівок, звуку на вінілі та колекціонування! Я повільно збираю платівки приблизно з 2018 року (зараз їх уже понад 100), встиг змінити сетап, розлюбити вініл і полюбити його заново, та й загалом зрозуміти, що повільно колекціонувати саундтреки це справді весело. Хоча, звичайно ж, мені цікаві не тільки вони. Сетап в мене зараз такий: Audio-Technica AT-LP120 (оригінал 2009 року), картридж Ortofon 2M Red і акустика Klipsch The Sixes. Не вважаю себе аудіофілом і не прагну самого дорогого звуку, хоча дещо в ньому все ж таки розумію. Хочеться, щоб відповіді могли комусь допомогти на цьому шляху колекціонування, адже фізичні носії зараз важливі як ніколи, та й сам не проти чогось навчитися у досвідчених людей в коментарях 🌞
Що може мене повернути до постів в телеграмі? Правильно, скор TRON: Ares від Nine Inch Nails на двох платівках! У реальному житті звучить просто прекрасно – дуже гучно, масивно і з чудовим розділенням інструментів. Хоча Legacy на вінілі все ще на першому місці 😏 Мені здається, що мікс для вінілової версії відрізняється від релізу у ціфрі у сторону більш високого динамічного діапазону та басової лінії. Це створює ось це класне "враження як від концерту", коли з центрального каналу на тебе несеться хвиля звуку, а тобі залишається лише підкоритися їй і змиритися зі своєю майбутньою глухотою 😁 Коли дивився фільм у IMAX було дуже схоже враження. Взагалі чудово, що є можливість порівняти звук. Мені тепер точно хочеться більше сказати щось про музику у фільмі, коли є фізична копія, яку ще в можна красиво зняти для відео.
До речі, ще про монтаж — обожнюю робити маленькі трейлери до своїх відео. Не пам'ятаю, щоб прикріплював їх сюди в Телеграмі, тож нехай тут побудуть. Для мене це такий спосіб швидко закріпити емоцію від пройденого шляху і за короткий час передати настрій самого відеоесе (трейлер до відео по Come True все ще найкращій у цьому сенсі). Мабуть, це я так компенсую те, що все ще не можу повністю відійти від слова у себе в відео і багато чого потрібно проговорювати. Хоча так хочеться іноді просто показувати.
Сьогодні 28 лютого о 19:30 за Київським часом я проведу пряму трансляцію на Патреоні, де детально розберу монтаж відеоесе по «Матриці» (текст клікабельний). Розповім історію створення від самого початку (від ідеї відео до реалізації), покажу як зроблені візуал, звук та переходи, розповім як створювалась та перероблювалась структура відео та відповім на ваші запитання. Як і раніше, запис буде доступний після завершення трансляції. P.S. Після виходу відео по «Матриці» я все ж таки влаштував собі невеличкі канікули, бо як взагалі без відпочинку то. Але я вже встиг повернутись до роботи. Наприклад продовжую дописувати есе по TRON: Ares. Спеціально розповідаю це вам, щоб ви не думали, що я знову зник на сто років 🫠