Рентгенівські телескопи ESA XMM-Newton і NASA Chandra зловили відлуння трьох далеких вибухів, що прокотилися крізь зовнішні рукави нашої Галактики. Вимірявши відстань до цих відлунь напряму, астрономи з'ясували: два рукави лежать до 10% далі, ніж вважалося. Здавалося б, власну Галактику ми маємо знати найкраще. Насправді навпаки: Сонячна система глибоко занурена в її диск, огляду згори немає, а більшість напрямків затуляють товсті хмари космічного пилу. Тому будову зовнішніх областей досі складали переважно з непрямих моделей обертання, а вони лишають простір для похибки. Навіть кількість рукавів довго була під питанням — лише завдяки Gaia стало ясно, що їх чотири. Команда Беатріче Вайї з італійського INAF зайшла з іншого боку. Три гамма-спалахи у далеких галактиках викинули потужні рентгенівські імпульси. Дорогою до нас це світло розсіялося на пилинках у рукавах Чумацького Шляху, утворивши яскраві кільця відлуння. Кільця повільно розширювалися, і за геометрією їхнього росту відстань до пилу вираховується прямо: більше кільце — ближча хмара. Так підтвердилася відома відстань до рукава Персея, а два дальші — Outer Arm і Outer Scutum-Centaurus Arm — виявилися до 10% віддаленішими. Пилова хмара в найдальшому з них розтягнулася приблизно на 3500 світлових років. Gaia на таких дистанціях уже дає розмиті числа, а рентгенівський метод лишається точним значно далі. Придатних спалахів, однак, мало. За 25 років крізь площину Галактики просвітили лише кілька — світло решти губиться в тому ж пилу, який метод і намагається зважити. Спалахи 2003, 2016 та 2022 років дали цей результат майже випадково. Наступний ривок обіцяє NewAthena — рентгенівська обсерваторія ESA, яка зможе розгледіти куди слабші відлуння на околицях Чумацького Шляху. https://www.esa.int/Science_Exploration/Space_Science/XMM-Newton/XMM-Newton_helps_revise_distance_to_outer_spiral_arms Підпишись | Монобаза
AlAlpha Centauri | Космос
https://thealphacentauri.net/schedule — расписание пусков
@thealphacentauri — чат
http://youtube.com/threedaysfaq — канал на YouTube
https://fb.me/thealphacentauri.net — Facebook
https://twitter.com/theACentauri
Реклама:
http://bit.ly/Tele_ads
CategoryOtherLanguageRUFirst seenJul 06, 2026QualityVerified
Subscribers10.8K
Avg views152.9K
ERR96.1%
Price-- RUB
Price / subscriber--
Price / view--
Metrics updated: Jul 06, 2026
Recent posts
В попередній атаці росіяни знищили житло фізика та популяризатора науки Михайла Висоцького. Ви могли бачити його інтерв'ю на Ютубі або навіть особистий канал: https://www.youtube.com/@scientific_image Якщо маєте змогу, можете також допомогти його родині фінансово. https://send.monobank.ua/jar/2w4NsWTjJ1
У неділю японський апарат Hayabusa2 розміром з холодильник пройшов на відстані близько 800 метрів від навколоземного астероїда Torifune. Це репетиція технології, яка колись може відхилити небезпечний камінь від Землі. Швидкість — понад 18 000 км/год. Врізатись у Torifune ніхто не збирався: інженери JAXA хотіли перевірити, чи зможуть точно керувати траєкторією апарата, якщо колись доведеться робити реальне відхилення. О 18:35 за японським часом проліт відбувся, апарат працює нормально — вчені в центрі керування аплодували. Один з них зізнався, що нервувався до самого кінця. Yuya Mimasu з JAXA порівняв завдання зі спробою влучити в монету в одну єну десь на просторі від Окінави до Хоккайдо — від найпівденнішого до найпівнічнішого островів Японії. Якщо підтвердиться, що апарат справді пройшов за 800 метрів, це буде один з найближчих прольотів повз навколоземний астероїд в історії. Камери на борту знімали поверхню — рельєф, текстуру, температуру. Для реальної місії відхилення це критична інформація. «Якщо ми хочемо відхилити астероїд ударом, реакція буде різною залежно від того, поводиться він як губка чи як дуже твердий матеріал», — пояснив Patrick Michel, науковець ESA. Гола порода чи піщана поверхня під апаратом — це видно тільки зі знімків зблизька. NASA вже показала, що метод працює: 2022 року зонд DART врізався в 160-метровий Dimorphos і змінив його орбіту. Hayabusa2 запустили 2014 року, і він уже увійшов в історію — сів на астероїд Ryugu за 300 млн км від Землі й привіз зразки, які розповіли, якою була Сонячна система на зорі, 4,6 млрд років тому. Апарат, який спершу взагалі не проектували для прольотів повз астероїди, тепер має ще одну ціль: у 2031 році він піде на зближення з астероїдом 1998KY26. https://phys.org/news/2026-07-japan-space-probe-skims-asteroid.html Підпишись | Монобаза
Попередньо злетіли підарльоти з представниками нації біосміття на борту. Не забувайте, що на кожного руснявого пілота знайдеться свій український молоток. Прорвемось.
#сьогоднівкосмосі 5 липня 𝟭𝟲𝟴𝟳. Ісаак Ньютон опублікував «Математичні начала натуральної філософії» — працю, у якій сформулював три закони руху та закон всесвітнього тяжіння. Ці принципи стали фундаментом небесної механіки й донині лежать в основі розрахунку орбіт супутників і міжпланетних траєкторій. Варто згадати, що друк вийшов коштом астронома Едмонда Галлея, чиїм ім'ям названо відому комету, а дозвіл на публікацію від імені Королівського товариства підписав Семюел Піпс. 𝟭𝟵𝟲𝟲. NASA запустило безпілотну місію AS-203 на ракеті «Сатурн IB», аби дослідити поведінку рідкого водню в невагомості. Експеримент підтвердив, що ступінь S-IVB здатний повторно вмикати двигун після орбітального дрейфу, — без цього був би неможливий політ «Аполлонів» від навколоземної орбіти до Місяця. Прикметно, що замість космічного корабля на ракеті стояв лише аеродинамічний обтічник, усередині баку розмістили 88 датчиків і дві телекамери, а наприкінці місії резервуар навмисне перетиснули, і він розірвався приблизно за шість годин після старту. 𝟮𝟬𝟭𝟲 📸 Міжпланетний апарат NASA «Юнона» вийшов на орбіту Юпітера, завершивши гальмівний маневр о 03:53 за всесвітнім часом. Двигун пропрацював 2102 секунди й уповільнив зонд приблизно на 542 метри за секунду, дозволивши гравітації планети захопити його. Цікаво, що «Юнона» стала найдальшим від Сонця апаратом, який живиться від сонячних батарей, а не від радіоізотопного джерела: кожна з трьох її панелей завдовжки близько дев'яти метрів. 𝟮𝟬𝟮𝟯. З космодрому Куру у Французькій Гвіані стартувала остання ракета Ariane 5 — місія VA261 із супутниками Heinrich Hertz і Syracuse 4B. Цей 117-й пуск завершив 27-річну історію носія, який свого часу вивів у космос космічний телескоп «Джеймс Вебб». Важливо знати, що обидва замовники прощального польоту — Німеччина і Франція — колись були першими двома країнами-вкладниками програми Ariane. Підписатись на космос | Підтримати нас