Sonya Koshkina (official)

@sonyakoshkinaVerifiedLive API

Закулисье украинской политики. И не только)

По вопросам сотрудничества - https://t.me/skoshkina

CategoryOtherLanguageRUFirst seenJul 06, 2026QualityVerified
Open in Telegram
Subscribers26.3K
Avg views8.1K
ERR30.9%
Price-- RUB
Price / subscriber--
Price / view--
Metrics updated: Oct 16, 2026
Recent posts
«Які ви всі красиві. І різні. А от росіяни – усі однакові», – говорить Ліна Костенко, і всі сміються.
Всі – це актори Франківський драмтеатр, це багаторічний видавець Ліни Василівни Іван Малкович, це Сергій Жадан та Святослав Вакарчук, це кінокритик Сергій Тримбач, це редактори та журналісти.

Гостей зібрала Фундація Ліни Костенко – з нагоди показу в Києві спектаклю за поетичним романом авторки «Маруся Чурай».

За цей твір Ліна Костенко отримала Шевченківську премію у 1987 році. Вперше він був виданий у 1979 році, а завершений за кілька років перед тим – радянська влада всіляко блокувала вихід книжки з друку.
Але коли роман був опублікований, він став для багатьох тим текстом, який перевернув життя.

Почитайте про те, якою була вчора наша зустріч з Ліною Василівною.
Господи, яка ж вона неймовірна!!!!!

Дякую за текст нашій Наталія Лебідь
До речі, Ksenia Bilash, Ліна Василівна дуже хвалила розділ «Культура» на Lb.ua.
Прям от дуже. І щиро. Так що вірним шляхом рухаємось

https://lb.ua/culture/2026/10/13/773170_zaraz_divlyus_radiyu_lina.html
4KOct 14
Церковний «етикет».
ТРИ ІСТОРІЇ
Мільйон відсотків у вас були випадки, коли ви б і хотіли зайти в церкву, але не заходили, бо якось «не так» вдягнені: без хустки, в шортах тощо.
Мільйон відсотків, на вас мінімум раз хтось цикав: «не там» встали, не до тої ікони свічку поставили, не туди перехрестились.
А якщо дитина дозволила собі щось сказати голосніше, ніж шепітом, оооооо, то взагалі анафема!!!
Розкажу три історії
ІСТОРІЯ ПЕРША
Коли я тільки починала… а було це давно: я прийшла до Бога самостійно і в дорослому віці, 24 мені було…. Мені було дуже-дуже треба. Я прям цілеспрямовано шукала «свою» церкву…
так от, в одному з приходів в центрі Києва мені поставили питання, яке тоді мені здалося дивним:
- В якому році вас хрестили?
- В 1992-му.
- А в якому місяці?
- Ви знущаєтесь?! Як я памʼятаю? Мені сім років було!!! (Вибачте, я з дитинства нарвана і не терплю, коли зі мною так розмовляють).
- Ну, до червня 1992-го чи після?
- Я згадала! В травні! Точно: травень 1992-го, церква на Троєщині (майже як в пісні Сергій Жадан [офіційна сторінка]).
- А, ну, тоді давайте сюди ваші записки. З вас - стільки-то, чудотворна ікона - поверхом нижче.
Суть цього допиту до мене «дійшла» значно пізніше.
Київський патріархат було створено в червні 1992 року. І вони так «хитро» випитували чи мене ще «нормально» хрестили чи може я «раскольнік»)))).
*
ПЦУ постала лише в 2018
І я пишаюсь тим, що наш приход першим в Києві доєднався до ПЦУ.
15-го був обʼєднавчий Собор, а 16-го ми вже таблички міняли.
*
Нині - свята неділенька.
Час читати «Релігію» на LB.ua.
Про церковний «етикет».
Чи існує він взагалі?
Що - можна і нормально, чого бажано не робити, як поводити себе в храмі в поза ним.
Чи можна дітям в храмі бавитись?
Як завжди: людською світською мовою, захопливо і цікаво.
ІСТОРІЯ ДРУГА
Перед самою війною ми встигли обʼїздити всю Херсонщину.
Сам Херсон, вся Арабатка, Бірючий, все-все. Я досі тішусь, що встигли.
На самому краю Арабатки - звідки вже Крим видно - були термальні джерела. Їх облаштовували, розвивали …. Що там тепер?(((((
І там на території був храм.
Настоятель - отець Олег (як і настоятель нашого храму, теж отець Олег).
Ми роззнайомились, розговорились і він запросив всередину.
А я, вибачте, на термальні джерела приїхала. Тобто я в купальнику, в парео і шляпі.
Ну, буквально.
- Та я не можу, я ж не вдягнена.
Звісно, я дуже хочу, але навіть в машині нема що накинути.
І тут отець Олег мені говорить:
- Наш храм - на водах. Тут всі вдягнені, як ви зараз. Ну, окрім мене. Вам - до Бога чи форма важлива?
Ці його слова я запамʼятала на все життя.
Де ви тепер, отче Олег? Сподіваюсь, у вас і вашої великої родини все добре. І може навіть храм уцілів. Якщо так, то там точно править якась російська сволота. І поминає «гаспадіна і атца нашего патріарха Кіріла».
Але ми повернемось. Обовʼязково повернемось. І там лунатиме українська молитва.
ІСТОРІЯ ТРЕТЯ
Навесні цього року була в горах. Свята неділя - церква в Криворівні. До отця Іван Рибарук.
Сама по собі церква легендарна: деревʼяна, їй понад 300 років і первинно її збудували на іншому березі Чорного Черемошу, але там постійно підтоплювало, тому її руками розібрали, перенесли на інший берег і там, на пагорбі, відновили.
Заходимо, служба вже йде. Стою, нікого не чіпаю. Я навіть хустку вдягла (чого в Києві зазвичай не роблю), але бачу, що люди на мене якось дивляться …… мммммм.
Щось явно не те.
Вже потім зʼясувалось: я стояла на «чоловічій» половині приміщення. А традиція така на Гуцульщині, що жінки в церкві - окремо, чоловіки - окремо.
Як тільки розібралась, одразу ж перебігла на «жіночу»
Але мені ніхто не зробив зауваження!
Слова не сказав!!
Не було оцього:
- Дєвушка, вас в каком году крєстілі?
Ну, по мені ж видно, що я не місцева і правил не знаю. Тепер - знаю) і традиції шаную.
Але тут рубрика: відчуйте різницю.


https://lb.ua/society/2026/10/11/772608_yak_naspravdi_varto_povoditisya.html
4.8KOct 11
«Віталій Кличко уникає прямих відповідей на гострі питання», - казали вони.
Почитайте
Майданчик нашої з Ігор Ліскі «Нової країни»
І про енергетику. І про каналізацію. І про мости. Укриття. Школи.
Ключове-основне.
Як є - для прийняття дорослих і усвідомлених.

П.с. Тут ще не все, ще буде повний текст з дискусії, але основні тези в наявності

https://lb.ua/kyiv/2026/10/10/772418_vitaliy_klichko_rezervna_sistema.html
5.5KOct 11
Давно я так не сміялася 😅😅😅

Під час відступу з Лиману ці придурки проїба….и, ой, вибачте, «загубили» по дорозі, раку з мощами Дмітрія Донського.
Раніше те саме сталося з мощами Олександра Невського і Матрони Московської.

Ну, як «загубили»…. Я вам сто із ста даю, що всі вони дуже скоро «знайдуться» на чорному ринку.
Товар ходовий.
До прикладу. «Уважаєма» людина в РПЦ побудувала собі храм. А в храмі мають буть мощі. От просто мають буть. Так собі і запишіть.
Звертатись до головного дилера мощей (це зараз не жарт) Віктора Бикова, УПЦ ні разу не МП.

Мощі Дмітрія Донського везли на Донбас
для "підняття бойового духу" російських військових. Перед тим - ковчегом провели хресний хід вулицями Москви.
А потім у тимчасово окупованому Донецьку біля меморіалу Другої світової війни місцеві колаборанти та російські офіцери танці з бубном танцювали.
Закликали «підтримку російських військ».
Станісти хрєнові.
З вірою православною це нічого спільного не має.
Я вже мовчу, що Донський був відлучений від церкві і підданий анафемі. Але РПЦ це не смутіло і в 1988 році вони його канонізували. Не знявши анафеми 😅
Так шо, якщо якесь москвороте вам щось хрюкне про Мазепу, нагадайте їм про Донського.

Висновок простий: придурки, везіть ще, шо там у вас залишилось. Якщо залишилось))). Ви тепер багато будете відступати))).


https://lb.ua/society/2026/09/30/770152_rosiyski_viyskovi_pid_chas.html?fbclid=IwY2xjawUqIxNleHRuA2FlbQIxMQBwZG9mBXNydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR4_XtH0mBNAkFXx-vKxKf8CunoFgcOEMMsfNjqOIBSbJQmhkT1SFY8lFe9ktA_aem_Zt6yguglCKOQJqxTXsRBKA
11.1KOct 1