Можна вічно дивитися на три речі: як горить вогонь, як тече вода і як ВРП проявляє різні підходи, догоджаючи грантососам. 1 липня 2026 року розглядалися дисциплінарні скарги: 📌 Христі Буртник від деюри на суддів Верховного Суду Григорʼєву і Єленіну; 📌 Жилки Марії Петрівни на суддю Шевченківського суду Києва Юлію Матвеєву. Обоє проходили по «справі Князєва», але є нюанс: 🔗 Щодо перших немає записів НСРД, а є лжепокази Князєва, але скарги подала грантососка. 🔗 Друга зафіксована на записах НСРД щодо Князєва як з Горецьким та Горбуровим ділила хабар для судді Ковтуненка за зняття арешту з готелю. Ці записи навіть досліджені у відкритому судовому засіданні ВАКС. 🔥 Результати вас здивують. Щодо перших дисциплінарне провадження триває, а щодо Матвеєвоі - зупинено до завершення ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ. Десятки судів, яких звільнили на підставі недосліджених судом записів НСРД, запитують - а що так можно? ⁉️ А як же колективна стаття-шедевр членів ВРП, що записів НСРД достатньо для звільнення судді?! https://hcj.gov.ua/news/vykorystannya-materialiv-kryminalnyh-provadzhen-yak-dokaziv-u-dyscyplinarnyh-provadzhennyah#_ftn1 ☝️ Так, при тому, що запис по Матвеєвій вже досліджено судом. https://sudreporter.org/eksgolova-verhovnogo-sudu-knyazyev-govoryt-pro-otrujni-dzherela-dokaziv/ Враховуючи, що наразі час досудового розслідування у провадженні в якому не вручена підозру може тривати вічно, то Матвеєву ніколи не притягнуть до відповідальності. 🙈 🙉 🙊 Ніхто з грантососів чи НАБУ не подали скаргу на Матвеєву, яка задокументувана на НСРД при поділі хабаря у справі Князєва. 💵 Кожен подумає, що таке рішення Дисциплінарної палати є наслідком корупції - чому всіх звільняють, а щодо Матвеєвоі зупинили провадження?! ✅ Відповідь проста: бо члени ВРП «послідовні і доброчесні», а скаргу подали звичайні люди, а не професіональні грантососи. ❗ ️ОФІС ОЧИЩЕННЯ ⚖️ НАДІСЛАТИ НОВИНУ 🚀 Читай більше на нашому FaceBook …
ЗаЗаписки пасквілянта
Скандали, інтриги, розслідування від Володимира Бойка
CategoryOtherLanguageRUFirst seenJul 06, 2026QualityVerified
Subscribers6.9K
Avg views230.4K
ERR49.6%
Price-- RUB
Price / subscriber--
Price / view--
Metrics updated: Jul 06, 2026
Recent posts
Суддя-шахрайка наживається на дітях, викрадених Росією. Новий спосіб заробітку знайшла суддя Шевченківського районного суду Полтави Лариса Гольник. Ще 12 років тому Лариса Владленівна уславилась шахрайською спробою заволодіти гаражем своєї 85-річної сусідки з розладом психіки. Але після того, як «її честь» за цю витівку ледь не потрапила на лаву підсудних, Гольник перекваліфікувалась на «громадську активістку» й тепер заробляє тим, що своїм ротом обслуговує найбрудніші корупційні схеми. При цьому найбільше їй подобається співпрацювати з «політтехнологом» Сергєєвим – колишнім помічником народного депутата Царьова й колишнім депутатом міської ради Дніпра від ОПЗЖ, який зараз працює піарником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця. У листопаді 2024 року в моєму персональному блозі з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів» побачила світ моя стаття «Уповноважений з корупції» з розповіддю про кричущі злочини, вчинені Лубінцем Зокрема, розповідалось, як Лубінець оформлює у власність своєї довіреної особи – бухгалтера профспілкової організації працівників Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Якименка – автомобілі, які Секретаріату передають іноземні благодійники для вивезення дітей з зони бойових дій, а також про те, що на прохання Лубінця відома нідерландська правозахисниця Маріам Ламберт передала Якименку 18 тисяч євро готівкою, а Якименко від імені Секретаріату їй видав розписку в тому, що ці кошти будуть витрачені на порятунок українських дітей, незаконно депортованих Росією. Натомість Лубінець ці гроші привласнив. Тоді Лубінець найняв «політтехнолога» Сергєєва, який розмістив кілька анонімних наклепницьких дописів про мене та Маріам Ламберт на анонімних сайтах Kritika. news та «Акценти» і залучив суддю Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник для поширення цих наклепів у соцмережах та в інтернет-виданнях «Українська правда» і «Ліга.нет». У тому, що Гольник за невеликий прайс розповсюджує наклепи дивного нічого немає. Її чоловік – такий собі Ігор Гавриленко – багато років ніде не працює й не має броні від мобілізації. А послуги ТЦК зараз коштують недешево. Тож і доводиться Гольник крутитись у пошуках свіжої копійки. Гольник не зупиняє навіть та обставина, що Маріам Ламберт – це відома на весь світ правозахисниця, яка займається порятунком українських дітей з зони бойових дій. За свою подвижницьку роботу Маріам Ламберт нагороджена президентом Зеленським Орденом «За заслуги» ІІІ ступеню й Грамотою Верховної Ради України. Зрозуміло, що суддя Шевченківського районного суду міста Полтави займається поширенням наклепів на замовлення «політтехнолога» з ОПЗЖ не за красиві очі. Розцінки всім відомі. От тільки «її честь» чомусь не декларує доходи, отримані в такий неординарний спосіб. Сподіваюсь, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України, яка зараз розглядає питання про призначення Гольник суддею Харківського апеляційного суду, спитає в Лариси Владленівни, скільки їй Лубінець платить за кожний наклеп на нашу з Маріам Ламберт адресу і де Лубінець бере на це кошти. Бо нескладно здогадатись, що пан Уповноважений оплачує поширення «чорного піару» не з власної зарплатні, а з тих грошей, які призначались для порятунку українських дітей і які він привласнив. На фото: анонімна стаття з анонімного сайту Kritika. News, яку систематично поширює суддя Шевченківського районного суду Гольник.
Під рубрикою «Бреше, як дихає». Нарешті я подивився виступ свідка Шабуніна 12 червня 2026 року на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, яку очолює Олексій Гончаренко. Коментувати можна кожне слово цього «представника громадянського суспільства», який понад чотири роки захищав Батьківщину в столичних закладах громадського харчування. Особливо мені сподобалось, як Шабунін відповів на запитання, чи не передавав він комусь документи з грифом «Для службового користування»? Шабунін божився, що він ніколи не мав доступу до таких документів і, звісно ж, ніколи нікому їх не передавав. Треба зазначити, що розголошення інформації з грифом «Для службового користування» не містить складу злочину. Тим більше, якщо розголошує людина, якій ця інформація не було довірена в законний спосіб. Якби Шабунін сказав правду – що, дійсно, роздобував такі документи Міністерства оборони й передавав їх представникам іноземних посольств, а також Ніколову та Шалайському – нічого б йому за це не було. Але Шабунін бреше, як дихає. А за брехню свідка Тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, між іншим, передбачена відповідальність. І Шабунін про цю відповідальність був попереджений. Наводжу листування від 24 червня 2025 року між Шабуніним і Олексою Шалайським – колишнім головним редактором проєкту «Наші гроші», який помер 4 жовтня 2025 року. Шабунін : Олекса, привіт. Шалайський : Хай Шабунін : Я покажу тобі док по дронах, але ти даси мені слово, що нікому його не покажеш. Він ДСК. Шалайський : Зуб даю. І Шабунін пересилає Шалайському лист Агенції оборонних закупівель на адресу народного депутата України Вікторії Сюмар від 16.06.2025 з грифом «Для службового користування» та інформацією стосовно кількості FPV-дронів, які АОЗ має закупити для потреб оборони. Враховуючи, що це – примірник №1, знайти джерело витоку інформації нескладно. Але ще раз кажу: інформація з грифом «Для службового користування» не містить державної таємниці. Йдеться лише про те, що Шабунін бреше навіть на засіданні Тимчасової слідчої комісії.
12 років тому Гіркін звільнив Слов’янськ. Але Порошенко нагородив за це чомусь не Гіркіна, а Муженка.
Закінчення . Початок отут і отут Упродовж цих сорока хвилин ми пережили незабутнє спілкування із Золотарьовим, який забився в кущ і стогнав, що зараз нас побачать кацапи й прийдуть вбивати. «Чого ти переживаєш, – відповідав я, – у тебе ж РПК. Будеш відстрілюватись». У Золотарьова при цих словах починався новий приступ паніки. Я тільки зараз зрозумів, кого він мені нагадував – Шабуніна… Так ось, почувши звук автівки, я екраном телефону злегка посвітив на кузов «Форд рейнджера», щоби Юра побачив, де зупинитись. У кузові, поруч з тілом, знайшовся трос, ми прив’язали цей трос за якийсь гак на дні «Форда», зачепили трос за фаркоп «Паджерика», пересіли в «Паджерик» і зрушили з місця. Проїхали метрів 10, після чого трос вирвав з «Форд рейнджера» якісь кишки й на цьому наша мандрівка завершилась. У цей час нас помітив противник і став запускати освітлювальні ракети, що призвело до чергового приступу паніки в Золотарьова. Тоді ми хутенько відштовхали «Форд» у кущі обабіч польової дороги, закинули Валеру на дах «Паджерика», прив’язали тіло до даху отим тросом і поїхали геть. Від’їхавши кілометрів за 5 від «нуля», зупинились. Юра ввімкнув ліхтарик у телефоні, телефон прикрутив скотчем до того місця, де в «Паджерика», доки він не потрапив під обстріл, був бампер і таким чином ми доїхали до села Лимани Миколаївської області, де знову зупинились. Юра зняв з бампера телефон, щоби не порушувати правила світомаскування, і ми вирушили далі. Яким дивом Юрі вдалось на дорозі між Лиманами та Галициновим увернутись від нашої САУшки, з якою ми ледь не зіштовхнулись у повній темряві, – досі не можу зрозуміти. Але Валеру Катанова ми таки довезли до шламового поля й передали «госпітальєрам». Що стосується «Форд рейнджера», то хазяйновитий Федорович зміг притягнути з «нуля» розбиту автівку, але знайти радіатор потрібного розміру так і не вдалось. Тому умільці поставили на машину маленький радіатор, через що з-під капота починала валити густа пара, як тільки швидкість досягала 50 км/год. Коли 17 жовтня 2022 року нас виводили на Київ для невеличкого відпочинку перед Вовчанськом і Бахмутом, автомобіль довелось залишити в Миколаєві – до столиці він би все однаково не доїхав. На фото – «Форд рейнджер» після останнього ремонту, залишений на місці вічної стоянки в Миколаєві. #дембельський_альбом