📣 Команда «Вокс Україна» шукає нових колег. Запрошуємо до команди: • аналітика/-иню ; • data-аналітика/-иню ; • аналітика/-иню-правника/-иню . На вас чекає робота над дослідженнями у сферах економіки, державного управління, реформ і законодавства, професійний розвиток, гнучкий формат роботи та конкурентна грошова винагорода за результатами співбесіди. Надсилайте резюме та супровідний лист на адреси k.alekankina@voxukraine.org і v.ahapova@voxukraine.org . У темі листа вкажіть назву вакансії. 📅 Дедлайн подачі заявок: • data-аналітик/-иня — до 20 липня 2026 року, 23:59; • аналітик/-иня — до 25 липня 2026 року, 23:59; • аналітик/-иня-правник/-иня — до 25 липня 2026 року, 23:59. 📌 Детальні вимоги до кожної вакансії шукайте за посиланнями . 👆 ✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
3.3.3% ВВП - канал VoxUkraine
Найцікавіший економічний контент з усього світу, що містить рішення українських проблем
CategoryOtherLanguageRUFirst seenJul 06, 2026QualityVerified
Subscribers3.2K
Avg views76.1K
ERR13.2%
Price-- RUB
Price / subscriber--
Price / view--
Metrics updated: Jul 06, 2026
Recent posts
🎓 📊 Українські студенти не провалюють вступні іспити до магістратури через обстріли — вони дедалі частіше просто не приходять на них. Саме неявка, а не гірші результати тестування, виявилася головним наслідком війни для вступу до магістратури. Аналіз майже 469 тисяч записів про складання вступних іспитів за 2019 та 2021–2024 роки показав, що чим інтенсивнішими були атаки напередодні іспиту, тим вищою ставала ймовірність, що вступники не з'являться на тестування. Один із прикладів — Харківська область. Після 46 атак за день до іспиту із загальної навчальної компетентності у 2022 році ймовірність неявки зросла приблизно на 16 відсоткових пунктів. Через це результати тих, хто все ж складає іспити, можуть не відображати реального впливу війни на майбутніх магістрантів. Повномасштабна війна змінила не лише явку на вступні іспити, а й склад вступників до магістратури. Зокрема, у 2024 році різко зросла кількість чоловіків старшого віку серед зареєстрованих учасників, а серед рекомендацій для освітньої політики — розширення кількості дат проведення іспитів, щоб один день масованих обстрілів не позбавляв студентів можливості вступити. 📌 Більше про те, як війна змінює вступ до магістратури та які наслідки це має для системи вищої освіти, — у статті Дмитра Терновенко. ✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
Жінки можуть допомогти подолати кадровий дефіцит в Україні. Але для цього потрібно усунути бар'єри, які не дають їм повернутися на ринок праці. Про результати нового дослідження «Вокс Україна» в ефірі Радіо «Накипіло» розповіла аналітикиня проєкту «Індекс реформ» Вікторія Виговська. Сьогодні майже 36% жінок працездатного віку є економічно неактивними — вони не працюють і не шукають роботу. Водночас понад 73% із них хотіли б працевлаштуватися. Згідно з дослідженням «Вокс Україна», залучення цих жінок до ринку праці може принести українській економіці від 3 до майже 17 млрд доларів додаткового ВВП. Для більшості опитаних жінок вирішальним фактором є не рівень зарплати, а можливість поєднувати роботу з доглядом за дітьми чи літніми родичами, працювати за гнучким графіком або дистанційно, а також без проблем діставатися до місця роботи. Війна лише загострила ці виклики: через мобілізацію більшість доглядових обов'язків лягає на жінок, а безпекова ситуація ускладнює доступ до дитячих садків. Тому, щоб повернути більше жінок на ринок праці, потрібні не лише нові вакансії. Не менш важливі розвиток дошкільної інфраструктури, послуг соціального догляду, гнучкі формати зайнятості та подолання гендерних стереотипів. Слухати розмову — за посиланням .
🇺🇦 🤝 🇪🇺 Чи може відбудова України стати шансом не лише для України, а й для всієї Європи? У новій статті Юрій Городніченко розглядає майбутнє України не лише крізь призму повоєнного відновлення, а й як можливість для посилення безпеки, економіки та конкурентоспроможності Європи. Україна вже сьогодні відіграє важливу роль у безпеці Європи, а її технологічний, оборонний та аграрний потенціал може посилити можливості ЄС. Водночас відбудова країни, вартість якої оцінюють у 500 млрд — 1 трлн доларів, може стати каталізатором розвитку нових технологій, зеленої енергетики, сучасної логістики та міської інфраструктури. Майбутня інтеграція України до ЄС тісно пов'язана з безпекою континенту, розвитком інновацій, продовольчою безпекою та довгостроковими демографічними й економічними викликами, які стоять перед Європою. 📌 Детальніше про те, яку роль Україна може відіграти у безпеці, економіці та розвитку Європи до 2050 року, — у статті . ✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
Важливі законопроєкти. Випуск 69: ПДВ на закордонні посилки, оборонні інновації та пільги на імпорт авто для військових З 27 квітня до 10 травня у Верховній Раді зареєстрували 32 законопроєкти: 2 — від Президента України, 5 — від уряду та 25 — від народних депутатів. Серед ключових — ініціативи щодо оподаткування товарів із закордонних інтернет-магазинів, розвитку оборонних інновацій та пільгового ввезення автомобілів для військових і постраждалих від війни. Один із законопроєктів пропонує змінити правила оподаткування закордонних посилок: якщо його ухвалять, усі товари, придбані на іноземних маркетплейсах, оподатковуватимуться ПДВ за ставкою 20%. Водночас документ визначає новий порядок сплати податку залежно від моделі роботи маркетплейсу. Інші законопроєкти стосуються створення механізмів для швидшого впровадження сучасних оборонних розробок, а також звільнення від мита, ПДВ та акцизу під час ввезення автомобілів для військових і окремих категорій громадян. Окремо депутати пропонують змінити правила закриття кримінальних проваджень у справах приватного обвинувачення. 📌 Детальніше читайте у статті . ✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine Аналітичний матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання